ОМГ ОМГ tor Мурино МЕТАДОН кристалл

Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок. Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки. Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп. Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман? Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі. Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди. І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував. Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців. Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне. От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе! А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!

Вообще, диси, моя история началась так, я крутился на улицах, замутить что-то новое и интересное - единственная цель. И как-то раз, шаря по просторам интернета, наткнулся на закладки, где продавали метадон. Мне сразу захотелось попробовать, ведь слышал, что это сильная штука. Что ж, думаю, пора задействовать свои коннекшны и юзать эту возможность.

Надо сказать, я уже имел некоторый опыт в этом деле. Раньше экстази пробовал, зашмалялся несколько раз кокаином, даже грибы пялил. Но метадон, это была новая ступень для меня, новый уровень трипа. Знал, что нужно быть осторожным и не переборщить, ведь можно быстро стать флопом и полностью опуститься на дно.

Когда я получил свои закладки, уже начал фантазировать, какую музыку буду слушать, когда открою первый блистер. Купил хорошие наушники, чтобы окунуться в звук. Буквально через несколько дней настал долгожданный момент. Я сел на скамейку, вытащил карманную аптечку и открыл ее, надеясь на новые ощущения.

Там оказался блистер с метадоном. Мои руки дрожали от предвкушения, я взял одну таблетку, поставил на язык и начал ждать эффекта. Время стало тянуться, но, наконец-то, я почувствовал, как что-то меняется внутри. Музыка, которую я включил на своем плеере, стала звучать по-другому, словно проникала прямо в мою душу.

Я сидел на этой скамейке, закрыв глаза, и погружался в мир звуков. На улице проходили люди, по-своему суетящиеся, но я был совсем в другой реальности. Это было потрясающее ощущение – внутренний и внешний мир слились в единое целое.

В голове начали появляться разные идеи, слова, рифмы. Я достал свой блокнот и стал писать тексты рэпа. Чувствовал, что моя творческая энергия взорвется, когда я начну рапать эти строки на улице.

Был тот день, когда я решил выйти на свободу, рассказать всем свою историю через музыку. Кто-то сказал мне, что я должен быть осторожен, ведь наркотики и рэп – это слишком опасное сочетание. Но я решил не слушать консервативные советы и пойти своим путем.

Вышел на улицу с микрофоном в руках, включил минусовку и начал читать свои рэп-тексты. Люди замерли, удивленно смотрели на меня. Некоторые просто проходили мимо, даже не замечая, что происходит. Но есть те, кто остановился и стал слушать мои слова.

И я не мог не заметить, что в их глазах появлялось что-то особенное. Моя музыка действительно доходила до сердец людей. Они переживали вместе со мной, чувствовали эмоции, которые я изливал в своих текстах.

Мне нравилось, как я мог передать свою боль и радость через слова, как мои рифмы могли утешить и вдохновить других. Я понял, что рэп – это не просто смесь слов, ритма и мелодии. Это способ выразить себя, поделиться с миром своей историей и повлиять на настроение других людей.

Конечно, я понимал, что мое положение было далеко от идеала. Но в этот момент, когда я читал мои тексты на улице, я чувствовал себя так, словно я уже победил своих демонов.

Наверное, мой рассказ может показаться противоречивым. Наркотики и музыка – это два мира, которые многие не сталкивали между собой. Но для меня эти миры смешались и стали нераздельными.

В итоге, я продолжал читать свои рэп-тексты на улице. Иногда мне приходилось перескакивать на другие места, чтобы не попасться на глаза полиции. Но я нашел свою арену, где мог свободно выразить себя и поделиться своим талантом.

Закончилось все, как и ожидалось – я перебрал и погрузился еще глубже в наркотики. Моя жизнь стала сплошными карикатурами на себя, и я стал теряться в этом безумном мире. Меня называли флопом, и это была правда.

Но я всегда буду помнить тот момент, когда я читал свои рэп-тексты на улице, когда моя музыка касалась сердец людей и мой голос оставался в их их памяти. Моя история может быть примером, как наркотики могут исказить жизнь, но в то же время заставить нас найти свой путь и понять, что мы способны на большее.